Психічне здоров’я — це важлива частина загального добробуту, яку не можна ігнорувати. Сімейна лікарка з Києва Катерина Поштарук, використовуючи холістичний підхід, допомагає пацієнтам зберігати або відновлювати їхнє здоров'я. Для багатьох людей саме вона стає тією, хто вперше підіймає непросту тему психічного здоров’я і допомагає знайти відповіді на складні запитання. Її місія — не лише лікувати фізичні недуги, а й дбати про психічний стан пацієнтів, підтримуючи їх.
«Ми все більше розуміємо, що багато фізичних скарг пацієнтів мають психологічне підґрунтя. Раніше це часто ігнорувалося, але зараз ми приділяємо цим питанням більше уваги. Якщо сімейний лікар сам розуміє важливість психічного здоров’я і вміє про це говорити, пацієнти також стають більш відкритими до таких розмов. Це дозволяє вчасно виявити проблеми й запропонувати допомогу», — пояснює лікарка.
Сімейні лікарі часто стають першими, хто помічає в пацієнтів ознаки стресу, емоційного виснаження або тривожних розладів. Саме роль первинної ланки медичної допомоги у вчасному виявленні таких проявів та наданні підтримки є ключовою.
«Нам важливо, щоб пацієнти розуміли: про психічне здоров’я можна і потрібно говорити. Якщо я, як лікар, демонструю, що це нормально і важливо, пацієнт більше довіряє і готовий звернутися по допомогу до психолога чи психіатра. Це великий крок уперед у боротьбі зі стигматизацією», — ділиться Катерина.
Катерина багато працює над власним професійним розвитком та навчає колег. Вона переконана, що якісна допомога починається з освіти лікарів і медичного персоналу.
«Наразі існує багато можливостей для навчання. Наприклад, програма ВООЗ Mental Health Gap Action Programme (mhGAP) дає практичні інструменти для роботи з пацієнтами. Ми вчимося, як говорити на складні теми, як будувати діалог, як допомагати. Ці знання — безцінні, бо дозволяють лікарям стати впевненішими у своїй роботі й краще розуміти потреби пацієнтів», — зазначає Катерина.
Війна загострила питання психічного здоров’я як для пацієнтів, так і для медичних працівників. Катерина разом із колегами проводить тренінги, де вчить, як справлятися з емоційним навантаженням і підтримувати інших.
«Після початку війни, ми зрозуміли, що вже не можемо ігнорувати питання психічного здоров’я. Ми організували навчання, запросили спікерів і почали опановувати нові навички. Коли сам розумієш, як допомагати собі, можеш навчити цього й пацієнтів. Це те, чого зараз потребують усі», — ділиться сімейна лікарка.
Одна з найбільших проблем, на думку Катерини, — це координація між різними рівнями медичної допомоги. Відсутність чіткої взаємодії між первинною ланкою і спеціалізованими послугами ускладнює процес лікування.
«Ми можемо розпізнати проблему і скерувати пацієнта до фахівця із психічного здоров’я, але не завжди впевнені, що він отримає якісну допомогу. Тут потрібна системна робота, щоб у кожного пацієнта був чіткий маршрут і доступ до необхідних послуг», — наголошує Катерина.
Катерина впевнена, що турбота про психічне здоров’я медичних працівників є не менш важливою, ніж робота з пацієнтами.
«Лікарі та медичні сестри також потребують підтримки. Ми стикаємося з важкими історіями, працюємо у стресових умовах. Задля збереження стійкості медичних працівників важливо забезпечити їх психологічною допомогою, щоб вони мали змогу продовжувати допомагати іншим».